РІЗДВО ХРИСТОВЕ

Опубліковано: 06 січня 2019 р. 02:00

Різдво – це втілення Божого Сина, а отже Божого Слова. Про це говорить Йоан Євангеліст: «Слово стало Тілом, і перебувало між нами» (Йн 1,14).

Тайна втілення відбувається у конкретній реальності, в конкретному часі, місці й культурі. Адвент, як голос в пустині, перед Різдвом закликає до покаяння і зрозуміння втілення Божого Слова та його прийняття.

Вифлеємський вертеп – це народження Божого Сина у Вифлеємському хліві. Різдво у Вифлеємі показало віру і хворобу вибраного народу. «Бо не було місця в заїзді» (Лк 2,7). Бог прийшов до народу, який через нерозуміння свого покликання почав блукати і шукати обіцяної землі. Через нерозуміння своєї вибраності почав гордитись і ставати егоцентричним народом, готовим вбивати інших, каменувати тих, що помилялись, розпинати тих, які думали і говорили по-іншому. «Син Чоловічий прийшов спасти те, що загинуло» (Мт 18,11).

Прийшов у темряву – щоб роз’яснити її; у холод – щоб зігріти; у голод – щоб нагодувати; у хлів – щоб зробити його домівкою. Бог не залишав народ, очищував, закликав до навернення. У відповідь отримав незадоволення, нарікання, неприйняття і смерть на хресті. «До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли» (Йн 1,11).

Український вертеп – це народження Божого Сина в українській хаті. Різдво в Україні – це прийняття Божого Слова. І завдання Церкви – це проголошення Божого Слова мовою даного народу. Неприйняття й нерозуміння такого вертепу – це неприйняття і нерозуміння Божого Слова, наступне Різдво у хліві або вбивство наступних тисячі невинних немовлят (аборт). Народи люблять повторювати помилки інших народів. Ставати на дорогу вибраності, егоцентризму; вбивати тих, які говорять по-іншому, нищити Боже Слово, яке хоче дійти до української хати, вбити Різдво. Через таке чи подібне мислення Ісус сьогодні знову приходить до своїх, а свої Його не приймають.

Історія часто повторюється, але Бог – ні. Він вже прийшов, Еммануїл – Бог з нами, щоб перебувати в нас. Мудреці зі Сходу знайшли Новонароджене Дитя там, де вказувала зірка. Ті, що не слухають Божого Слова, досі шукають Його у хліві. Він вже не у Вифлеємському хліві, а у вертепі свого серця, своєї родини, свого міста і держави. Так Вертеп показує конкретне хворе місце, де має відбутись Різдво Христове – зцілення, новонародження, прихід Спасителя. Мудреці – це ті, для яких Таїнства Церкви, як зірка, вказують дорогу до Церкви, до Євхаристії, щоб навчитись приймати і любити Христа, побачити Новонароджене Дитя.

Після почутого в Євангелії і побаченого в Літургії серця сповнюються позитивними емоціями, за якими слідують позитивні слова і діяння – втілення Слова, подяка за Різдво, подяка за різдвяний вертеп. Через нерозуміння Божого Слова, непослух Христові і сліпоту в Євхаристії охоплюють негативні емоції, з’являються негативні слова, критика і зле діяння, які також мають бути зіркою, яка веде до Церкви, до покаяння.

Метою вертепу є не просто показати те, що було, але те, що є сьогодні, де Ісус хоче народитися, прийти і зцілити. Вертеп говорить про хворобу даного часу, регіону, місця чи спільноти, говорить про завдання і місію Церкви.

Український вертеп або вертеп в українській хаті, говорить про українське Різдво або Різдво в українській хаті – втілення Божого Слова. «Щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь, на славу Бога Отця» (Фп 2,11).